Міжнародна група дослідників оприлюднила результати масштабного наукового аналізу, який проливає світло на формування населення Скандинавії. Згідно з даними, опублікованими в журналі Nature, близько 1600 років тому південні регіони Скандинавії стали об'єктом значної міграції людей з територій сучасної Північної Німеччини та південної Ютландії. Вчені припускають, що саме ці переселенці могли суттєво вплинути на розвиток культури та мови майбутньої цивілізації вікінгів.
У межах дослідження команда науковців проаналізувала 4587 стародавніх геномів, відібравши їх із понад 4700 зразків. Аналіз показав, що у період між IV та VI століттями нашої ери генетичний склад мешканців Данії та південної Швеції зазнав кардинальних змін. Цей процес збігається з епохою Великого переселення народів, коли Європою активно переміщувалися германські та інші племінні групи. Міграційні хвилі охопили не лише Данію, а й шведський регіон Сконе та прилеглі території.
Професор археології Гетеборзького університету Крістіан Крістіансен зазначає, що ці демографічні зрушення супроводжувалися поширенням нових культурних і релігійних практик. Зокрема, дослідники припускають, що мігранти могли принести до Скандинавії елементи матеріальної культури, сформовані під впливом гунів, а також релігійні уявлення, де ключовою фігурою був бог Одін. Водночас автори роботи підкреслюють, що такі висновки базуються на комплексному поєднанні генетичних даних з археологічними та історичними знахідками, оскільки сама ДНК не містить інформації про вірування.
Хоча описана міграція відбулася за кілька століть до початку епохи вікінгів (750–1050 роки н.е.), вчені вважають, що вона стала фундаментом для формування скандинавського суспільства того часу. Дослідження також виявило генетичні паралелі між населенням південної Скандинавії та германськими групами, що мігрували на Британські острови, що пояснює культурну та мовну близькість між ранньосередньовічними скандинавами й англосаксами. При цьому демографічна картина була неоднорідною: наприклад, населення Норвегії демонструвало вищий рівень генетичної спадкоємності від залізної доби до епохи вікінгів.
Крім того, науковці зафіксували ще одну велику міграційну хвилю, що сталася близько 4000 років тому і, ймовірно, була пов'язана з поширенням ранніх германських мов. Автори дослідження, результати якого були представлені Гетеборзьким університетом у листопаді 2026 року, наголошують: це не означає, що всі вікінги були вихідцями з Німеччини. Натомість відкриття підтверджує складну історію формування скандинавського етносу, що складався з багатьох міграційних хвиль.
