Український військовослужбовець Руслан із позивним «Мартин» після понад двох місяців самовільного залишення частини вирішив відновити службу. Захисник повернувся до 58-ї окремої мотопіхотної бригади, однак продовжив виконувати бойові завдання вже у складі іншого підрозділу.
Історію військового оприлюднили представники 58-ї окремої мотопіхотної бригади на своїх сторінках у соціальних мережах.
Від служби бойовим водієм до рішення залишити частину
До свого відходу Руслан виконував обов'язки бойового водія. Його робота передбачала перевезення військовослужбовців до визначених позицій, доставку особового складу до евакуаційних пунктів та забезпечення підрозділів необхідними матеріалами.
Згодом між бійцем і тодішнім командуванням виник конфлікт, який став причиною його рішення самовільно залишити військову частину.
Поза службою «Мартин» перебував понад два місяці. Протягом цього часу він переосмислив ситуацію та зрештою вирішив повернутися до виконання військових обов'язків.
При цьому Руслан не хотів повністю змінювати місце служби. Його головною умовою було повернення саме до 58-ї бригади, але з можливістю переведення до іншого підрозділу.
За словами захисника, вирішальним аргументом стало усвідомлення необхідності продовжувати оборону України. Він переконаний, що російська агресія стосується всього українського суспільства, а захист держави залишається надзвичайно важливим завданням.
Як відбувалося повернення до військової частини
Через певний час із Русланом встановили зв'язок представники програми повернення військовослужбовців після СЗЧ.
Під час спілкування йому запропонували знову обійняти посаду бойового водія у 58-й окремій мотопіхотній бригаді.
Після погодження умов та оформлення необхідної документації представники військового підрозділу особисто прибули до помешкання Руслана. Вже наступного дня він повернувся до частини, де отримав посаду, про яку домовлявся раніше.
Військовий розповів, що деякі знайомі намагалися відмовити його від такого рішення. Попри це, він вирішив самостійно визначити подальший шлях.
Перед поверненням «Мартин» також розглядав можливість служби в інших військових формуваннях і спілкувався з їхніми представниками. Однак остаточний вибір зробив на користь знайомої бригади.
Чому «Мартин» обрав саме 58-му бригаду
Однією з головних причин такого рішення стало добре знання району виконання завдань.
Руслан пояснив, що вже має значний досвід роботи на цій місцевості, орієнтується на маршрутах і знає особливості виконання поставлених завдань.
Крім того, у бригаді продовжують служити військовослужбовці, з якими він раніше працював. Це дозволило швидше адаптуватися після повернення та знову долучитися до повсякденної роботи підрозділу.
За словами «Мартина», він готовий виконувати перевезення військових, працювати на складних напрямках та брати участь в евакуаційних заходах.
Він також зазначив, що після відновлення служби не відчув негативного ставлення з боку побратимів. Командири та особовий склад, за його словами, сприйняли повернення спокійно, а організаційні питання вдалося вирішити без ускладнень.
Знову за кермом: які завдання виконує військовий
Наразі Руслан продовжує службу на посаді водія та займається логістичним забезпеченням підрозділу.
До його повсякденних обов'язків належать доставка пального, продовольства, необхідного спорядження та інших вантажів, потрібних українським військовослужбовцям.
Також він здійснює перевезення особового складу відповідно до потреб підрозділу.
Як розповів захисник, виконувати ці завдання він почав практично відразу після повернення до військової частини.
Попередній досвід роботи бойовим водієм допоміг йому швидко повернутися до звичного ритму служби без необхідності заново опановувати основні професійні обов'язки.
«Якщо не ми, то хто?»
Руслан вважає, що військовослужбовцям, які перебувають у СЗЧ та розглядають можливість відновлення служби, варто зважити перспективу повернення.
На його думку, зміни в підрозділах і командуванні можуть вплинути на умови подальшого проходження служби та допомогти вирішити проблеми, які виникали раніше.
Власним прикладом «Мартин» показав, що після тривалої відсутності зміг повернутися до знайомої бригади, отримати узгоджену посаду та відновити виконання військових обов'язків.
«Якщо не ми, то хто?» — саме такими словами Руслан пояснює своє рішення знову стати до лав українського війська.
