Космічна місія BepiColombo готується до виходу на орбіту Меркурія

• Туешин Антон

Спільна європейсько-японська місія BepiColombo після восьмирічної подорожі, під час якої було подолано близько 9,66 млрд кілометрів, нарешті дісталася Меркурія. Як повідомляє The Guardian, космічний апарат готується до ключового етапу — виходу на орбіту найменшої та найближчої до Сонця планети Сонячної системи. Це стане лише другим випадком в історії космонавтики, коли апарат здійснить такий маневр. Вирішальний запуск двигунів заплановано на суботу, 21 листопада.

Вартість проєкту оцінюється у 1,6 мільярда євро. Для наукової спільноти ця місія є критично важливою, адже вона має допомогти розгадати таємниці формування Меркурія, походження його магнітного поля, а також природу замерзлої криги, що зберігається у постійно затінених кратерах. Професорка Емма Банс з Університету Лестера, яка присвятила проєкту 20 років, зазначила, що команда з нетерпінням чекала на цей момент.

Досягнення Меркурія є надзвичайно складним технічним завданням. Через потужну гравітацію Сонця космічні апарати постійно прискорюються, тому більшу частину польоту вони змушені гальмувати, щоб не пролетіти повз ціль. Професорка Банс, яка очолює дослідження за допомогою рентгенівського спектрометра MIXS, підкреслила, що це надзвичайно важка місія, спрямована на аналіз геохімічного складу поверхні.

Початок наукових спостережень очікується у квітні наступного року. На початку грудня апарат розділиться на два окремі зонди: європейський Mercury Planetary Orbiter (MPO) та японський апарат. Вони вийдуть на різні полярні орбіти. MPO займатиметься детальним картографуванням поверхні та вивченням внутрішньої будови планети, зокрема її аномально великого ядра. Японський зонд досліджуватиме магнітне поле та натрієву екзосферу — розріджений шар газів навколо Меркурія. Вчені прагнуть з'ясувати, чому планета, яка лише на 50% більша за Місяць, має вчетверо більшу масу та таку високу щільність.

Провідний науковий керівник проєкту від Європейського космічного агентства (ESA) Герайнт Джонс наголосив, що використання потужних приладів дозволить вивчити всі аспекти планети. Меркурій відомий своїми екстремальними умовами: доба там триває 58 земних днів, а температура коливається від +450°C вдень до -180°C вночі. Дослідники планують використовувати камери різних діапазонів, лазерне картографування та надчутливі прилади для аналізу газів і магнітних полів.

Очікується, що апарати працюватимуть на орбіті близько трьох років. Після вичерпання палива вони втратять висоту і зіткнуться з поверхнею планети. Як підсумувала професорка Банс, повернення апаратів на Землю не передбачено.

Обговорення