За час освоєння космосу на поверхні Місяця накопичилося близько 187 тисяч кілограмів людських відходів. Ця маса приблизно дорівнює вазі пасажирського літака Boeing 747. Історія забруднення супутника Землі розпочалася у 1959 році, коли радянська станція «Місяць-2» вперше досягла його поверхні. Відтоді було здійснено понад 140 місячних місій, під час яких на Місяці побували 12 астронавтів, а також залишилися сім місяцеходів, численні посадкові модулі, наукові прилади та різноманітні інструменти.
Як зазначає спеціаліст Європейського космічного агентства (ESA) Ейдан Коулі, значну частку цього сміття складають нижні ступені посадкових модулів. Крім того, на поверхні супутника знаходяться китайський місяцехід «Юйту» та апарат «Rashid» з ОАЕ, який зазнав аварії під час спроби посадки. Через відсутність щільної атмосфери все залишене обладнання постійно піддається агресивному впливу мікрометеоритів, інтенсивного сонячного випромінювання та екстремальних перепадів температур. Наслідки такого впливу помітні на прикладі прапора США, встановленого Нілом Армстронгом та Баззом Олдріном у 1969 році: за десятиліття він, ймовірно, майже повністю вицвів.
Попри статус відходів, старе обладнання може стати цінним ресурсом для майбутніх місячних баз. Дослідження цих залишків дозволить вченим краще зрозуміти, як різні матеріали витримують суворі умови космічного середовища. Фахівці ESA розглядають можливість переробки металевих деталей за допомогою технологій 3D-друку. Зокрема, алюмінієві корпуси апаратів можна було б переплавляти безпосередньо на Місяці, використовуючи для цього енергію концентрованого сонячного світла.
Водночас експерти вказують на суттєву перешкоду — гострий місячний пил. Він не лише здатний пошкоджувати обладнання для переробки, а й може забруднювати сировину, що значно ускладнює процес повторного використання матеріалів.
