Прем’єр-міністр Канади Марк Карні рішуче заявив, що майбутня архітектура безпеки в Європі формуватиметься виключно країнами Європи та Північноатлантичним альянсом, а не диктуватися Росією чи базуватися на оновлених Мінських угодах. Під час спілкування з представниками ЗМІ він підтвердив непохитну підтримку Канадою своїх союзників по НАТО.
Коментуючи вимоги Кремля щодо виведення сил Альянсу з країн Балтії та Польщі, Карні нагадав, що Канада очолює багатонаціональну бригаду в Латвії, де наразі дислоковано 2500 канадських військовослужбовців. Прем’єр відкинув ідею створення Росією «санітарного кордону», іронічно зауваживши, що подібні концепції вже демонстрували свою неефективність у 1940-х роках.
За даними видання The New York Times, під час переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада російська сторона висунула вимогу повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року. Це фактично означало б виведення сил Альянсу з низки держав, зокрема країн Балтії, Польщі, Чехії, Болгарії, Румунії та інших, що приєдналися до НАТО пізніше. Москва прагне нав’язати модель безпеки часів холодної війни, подібну до системи Варшавського блоку.
Своєю чергою, висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила на важливості чіткої послідовності у врегулюванні конфлікту. На її думку, спочатку необхідно досягти припинення вогню, потім укласти мирну угоду, і лише після цього обговорювати ширшу безпекову архітектуру. Дипломатка підкреслила, що Росія ігнорує чинні міжнародні документи, такі як Гельсінський заключний акт та Будапештський меморандум, тому головним завданням є примусити Москву дотримуватися взятих на себе зобов’язань та надати гарантії безпеки для інших держав.
Експерти зазначають, що Кремль намагається використати дипломатичні майданчики для реалізації ультиматумів, подібних до тих, що висувалися у грудні 2021 року, намагаючись досягти за столом переговорів того, чого не вдалося здобути на полі бою.