Росія та Україна конкурують за китайське оптоволокно для дронів: ціни зросли вшестеро

• Туешин Антон

Росія та Україна опинилися в умовах гострої конкуренції за обмежені запаси китайського оптоволокна, яке є критично важливим компонентом для виробництва безпілотників, стійких до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Як повідомляє видання Financial Times, стрімке зростання попиту призвело до того, що вартість матеріалу збільшилася більш ніж у шість разів: якщо навесні кілометр високоякісного оптоволокна коштував близько 4 доларів, то зараз ціна сягає майже 30 доларів.

Використання оптоволоконних кабелів дозволяє дронам підтримувати зв'язок з оператором без застосування радіосигналу, що робить їх невразливими до глушіння. Однак на ринок тисне не лише військовий попит, а й потреби цивільного сектору, зокрема центрів обробки даних, які використовують ці технології для передачі інформації.

Українські трейдери зазначають, що Росія має суттєву перевагу в закупівлях завдяки централізованому підходу та прямим домовленостям із китайськими виробниками. Натомість в Україні цей процес розпорошений між сотнями приватних компаній та посередників. Олександр Яковенко, засновник TAF Industries, підкреслив, що висока вартість матеріалу вже б'є по виробниках: оптоволокно для одного дрона з дальністю польоту 30 кілометрів може коштувати близько 1000 доларів. Через це деякі розробники змушені розглядати альтернативи, наприклад, використання бездротових систем на базі терміналів Starlink.

Китай залишається ключовим гравцем на цьому ринку, забезпечуючи понад половину світового виробництва оптичного волокна. За прогнозами аналітиків Huatai Securities, до 2026 року попит на цей матеріал для потреб БПЛА зросте на 155% порівняно з 2025 роком, досягнувши 146 мільйонів кілометрів. Ситуацію ускладнює дефіцит спеціальних скляних заготовок, які виготовляють лише кілька великих китайських підприємств.

Хоча США, ЄС та Велика Британія запровадили санкції проти низки китайських компаній за постачання товарів подвійного призначення, оптоволокно офіційно не підпадає під цю категорію в Китаї. У Міністерстві закордонних справ КНР заявили, що країна суворо контролює експорт товарів подвійного призначення та відкидає звинувачення у сприянні війні. Тим часом поєднання обмежених виробничих потужностей та високого попиту продовжує створювати серйозні виклики для оборонної промисловості обох країн.

Обговорення