Україна утримує позиції одного з лідерів крипторинку в Східній Європі

• Юрій Довіндов

Україна зберегла за собою другу сходинку серед країн Східної Європи за обсягами криптовалютного ринку. Згідно зі звітом аналітичної компанії Chainalysis, на який посилається видання Incrypted, наша держава також стала ключовим напрямком для роздрібних P2P-переказів у стейблкоїнах для 16 із 21 дослідженого сусіднього ринку.

У період з липня 2025 року по червень 2026 року обсяг української криптоекономіки продемонстрував зростання на 0,2%, досягнувши позначки у 128,3 млрд доларів. Цей показник виглядає особливо помітним на тлі загального спаду активності в регіоні. Зокрема, обсяг транскордонних переказів у стейблкоїнах, що надійшли на українські криптогаманці, склав 12 млрд доларів, з яких 2,41 млрд доларів припало саме на роздрібні P2P-операції.

Аналітики вказують на прямий зв'язок між кількістю українських біженців у різних країнах та обсягами криптоактивів, що надходять звідти. Найбільшим джерелом переказів сумою до 10 000 доларів стала Канада, звідки надійшло 359 млн доларів. Крім того, Україна акумулювала значну частку вихідних роздрібних P2P-переказів у стейблкоїнах із Молдови (44,9%), Румунії (40,1%), Польщі (38,3%) та Франції (30,7%). Експерти припускають, що українці, які перебувають за кордоном, активно використовують стейблкоїни для підтримки фінансових зв'язків із рідними в умовах повномасштабної війни.

Загалом у Східній Європі спостерігається негативна динаміка: сукупний обсяг криптоекономіки регіону скоротився на 7,9% — з 697,1 млрд до 642,1 млрд доларів. Це падіння стало найсуттєвішим серед восьми досліджених регіонів світу. Зростання ринку зафіксували лише в чотирьох країнах: Україні, Білорусі, Молдові та Болгарії.

До п'ятірки найбільших крипторинків Східної Європи увійшли Росія (284,1 млрд доларів, падіння на 14,7%), Україна (128,3 млрд доларів, зростання на 0,2%), Польща (95,6 млрд доларів, падіння на 7,3%), Чехія (35,3 млрд доларів, падіння на 0,7%) та Румунія (24,7 млрд доларів, падіння на 4%).

Нагадаємо, що наразі в Україні триває дискусія щодо регулювання віртуальних активів. Зокрема, Національний банк України висловив заперечення щодо ухвалення законопроєкту № 10225-д у його поточній редакції перед другим читанням.

Обговорення