У вересні 2023 року сейсмічні станції по всьому світу почали фіксувати дивний низькочастотний імпульс, який повторювався кожні 92 секунди. Як повідомляє видання Futura з посиланням на публікації у журналах Science та The Seismic Record, джерелом цього явища виявився віддалений фіорд Діксон у східній Гренландії.
Дослідники встановили, що 16 вересня 2023 року стався масштабний обвал гірського схилу. Величезна маса каміння та льодовикового льоду впала у воду, спровокувавши потужне цунамі. Головний автор дослідження Крістіан Свеннвіг зазначив, що внаслідок падіння гірських порід вода піднялася на протилежний схил на висоту понад 200 метрів, а вздовж 10-кілометрової ділянки фіорду середня висота підйому води становила 60 метрів.
За словами дослідниці Ангели Каррільо-Понсе, унікальність ситуації полягала в тому, що через особливості рельєфу та різкий вигин протоки хвиля була заблокована. Це перетворило її на так звану стоячу сейшу. Величезний об'єм води почав ритмічно гойдатися від одного берега до іншого, вдаряючись об скелі та генеруючи сейсмічні коливання, які фіксувалися приладами на відстані тисяч кілометрів протягом дев'яти днів.
Для підтвердження цієї механіки вчений Томас Монахан використав дані орбітального радара супутника SWOT, поєднавши їх із показниками канадської сейсмічної станції Alert. Результати, опубліковані в журналі Nature Communications, довели, що початкова амплітуда хвилі у відкритій воді сягала 8 метрів, а коливання рівня води між берегами становили до 2 метрів. Це виключає версії про вплив припливів чи вітру. Науковці наголошують, що 200 метрів — це локальний сплеск води на скелі, тоді як 8 метрів — це реальна висота стоячої хвилі, що спричинила глобальний сигнал.
Причиною катастрофічного зсуву стало стрімке танення льодовика біля підніжжя гори та деградація вічної мерзлоти, спричинена регіональним потеплінням. Вже 11 жовтня 2023 року в тому ж районі зафіксували менший зсув, що свідчить про високу нестабільність місцевих порід. Вчені застерігають, що подібні явища стають дедалі небезпечнішими, згадуючи трагедію 2017 року у фіорді Каррат, коли обвал скель призвів до знищення поселення Нуугаатсіак, і наголошують на необхідності постійного моніторингу арктичних схилів.
