Науковці з Нідерландів виявили особливості мозкової активності, які можуть пояснювати незвичайні відчуття польоту, левітації та виходу за межі власного тіла. Дослідження показало, що подібні переживання можуть виникати внаслідок поєднання процесів, характерних одночасно для сну та неспання.
Дослідники з Університету Радбоуда проаналізували електричну активність мозку людей, які повідомляли про незвичайні тілесні відчуття під час медитації, засинання та сну.
Результати допомагають краще зрозуміти, як людський мозок формує відчуття власного тіла та чому іноді людина може сприймати себе так, ніби перебуває поза ним.
UASITI.com розповідає, що саме вдалося встановити вченим і як такі переживання можуть бути пов'язані з роботою мозку.
Що таке відчуття виходу з тіла
Відчуття виходу з тіла — це незвичайне суб'єктивне переживання, під час якого людині здається, що її свідомість або точка сприйняття перебуває за межами фізичного тіла.
Деякі люди описують такі епізоди як відчуття польоту, зависання в повітрі або спостереження за власним тілом збоку.
Інші можуть відчувати обертання, падіння, незрозумілі дотики чи зміну розмірів власного тіла.
У науковій літературі подібні явища розглядають у межах незвичайних тілесних переживань — Unusual Bodily Experiences (UBE).
Такі відчуття не означають, що людина фізично залишає своє тіло. Йдеться про особливості сприйняття, які можуть виникати за певних станів мозкової активності.
Як проводили дослідження
У дослідженні взяли участь 35 добровольців, які раніше мали досвід усвідомлених сновидінь або практикували медитацію.
Науковці спостерігали за їхньою мозковою активністю в різних станах:
під час медитації;
у процесі засинання;
під час швидкого сну;
у фазах повільного сну;
під час короткочасних пробуджень.
Для вимірювання електричної активності мозку використовували електроенцефалографію (ЕЕГ).
Цей метод дозволяє реєструвати електричні сигнали мозку та аналізувати характерні ритми його роботи.
Дослідникам було важливо визначити, які саме зміни відбуваються в момент появи незвичайних тілесних переживань.
Як учасники повідомляли про незвичайні відчуття
Однією з особливостей експерименту став спосіб фіксації моменту появи незвичайних переживань.
Добровольців навчили подавати спеціальний сигнал за допомогою рухів очей.
Коли учасник відчував незвичайний стан, він мав послідовно перевести погляд ліворуч, праворуч, знову ліворуч і праворуч.
Такий спосіб дозволяв дослідникам визначати приблизний час виникнення переживання навіть у тих випадках, коли людина перебувала уві сні.
Після завершення експерименту учасники описували свої відчуття, а науковці зіставляли їхні розповіді із записами ЕЕГ.
Скільки людей відчули вихід із тіла
Із 35 учасників експерименту 20 повідомили про незвичайні тілесні переживання.
Загалом дослідники зафіксували 36 таких епізодів.
Показник | Результат |
|---|---|
Учасників дослідження | 35 |
Людей із незвичайними переживаннями | 20 |
Зафіксованих епізодів | 36 |
Людей, які повідомили про відчуття виходу з тіла | 10 |
Найчастіше незвичайні відчуття виникали під час медитації. Водночас їх спостерігали й під час різних фаз сну та коротких пробуджень.
Десятеро добровольців повідомили, що в певний момент відчували себе поза фізичним тілом або ніби перебували над ним.
Які відчуття описували добровольці
Учасники розповідали про широкий спектр незвичайних переживань.
Серед них були відчуття польоту, падіння, обертання та переміщення в просторі, хоча фізично люди залишалися нерухомими.
Деякі добровольці повідомляли про вібрацію, тиск або дотики без відповідного зовнішнього подразника.
Інші тимчасово втрачали звичне відчуття меж свого тіла або не могли точно визначити його положення.
В окремих випадках переживання супроводжувалися сонним паралічем чи галюцинаторними образами.
Такі епізоди могли здаватися надзвичайно реалістичними, оскільки мозок поєднував інформацію про навколишнє середовище з образами та відчуттями, характерними для сновидінь.
Що показала електроенцефалографія
Аналіз електричної активності мозку виявив характерні зміни під час незвичайних тілесних переживань.
За даними дослідників, у такі моменти спостерігалося зниження активності повільних дельта- та тета-хвиль.
Водночас посилювалася активність швидших бета- та гамма-хвиль.
Ці типи мозкових ритмів пов'язані з різними станами нервової системи.
Дельта- та тета-активність часто спостерігається під час сну й переходів між станами свідомості.
Бета- та гамма-активність може бути пов'язана з активним опрацюванням інформації та іншими процесами, характерними для неспання.
Виявлене поєднання ритмів привернуло увагу науковців, оскільки воно могло відображати незвичайний стан мозку, який не повністю відповідає ані звичайному сну, ані повному неспанню.
Які ділянки мозку виявилися найактивнішими
Особливо помітні зміни дослідники спостерігали у скроневих ділянках мозку.
Ці ділянки беруть участь в обробці сенсорної інформації та взаємодіють із нейронними мережами, важливими для сприйняття навколишнього світу й власного тіла.
Науковці припускають, що зміни в роботі таких мереж можуть впливати на відчуття положення тіла у просторі.
У звичайних умовах мозок об'єднує сигнали від зору, дотику, вестибулярної системи та інших органів чуття.
Завдяки цьому людина відчуває, де саме перебуває її тіло та як воно рухається.
Якщо узгодженість цих сигналів порушується, можуть виникати незвичайні відчуття, зокрема ілюзія переміщення за межі власного тіла.
Водночас ЕЕГ не дозволяє з високою точністю визначити всі джерела мозкової активності, тому висновки про конкретні нейронні механізми залишаються попередніми.
Чому мозок може поєднувати сон і реальність
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що незвичайні тілесні переживання виникають у проміжному стані між сном і неспанням.
У такому стані окремі процеси, характерні для сновидінь, можуть зберігатися навіть тоді, коли людина частково усвідомлює навколишнє середовище.
Наприклад, людина може розпізнавати знайому кімнату, але водночас переживати відчуття, які не відповідають реальним фізичним подіям.
Подібні механізми дослідники пов'язують із деякими проявами сонного паралічу.
Це стан, за якого людина прокидається або засинає, але протягом короткого часу не може довільно рухатися через тимчасове збереження механізмів м'язового розслаблення, характерних для швидкого сну.
Іноді сонний параліч супроводжується незвичайними відчуттями або яскравими образами.
Чи довели вчені, що свідомість може залишати тіло
Дослідження не підтверджує фізичного відокремлення свідомості від тіла.
Натомість отримані результати свідчать, що незвичайні переживання можуть бути пов'язані з особливостями електричної активності мозку та обробки сенсорної інформації.
Науковці поки не можуть остаточно визначити, чи переходить увесь мозок у проміжний стан між сном і неспанням, чи різні його ділянки одночасно демонструють ознаки різних станів.
Також дослідження охоплювало порівняно невелику групу добровольців із досвідом медитації або усвідомлених сновидінь.
Тому результати потребують подальшої перевірки на більших і різноманітніших групах учасників.
Чому це відкриття важливе для науки
Вивчення незвичайних тілесних переживань може допомогти науковцям краще зрозуміти механізми формування самосприйняття.
Зокрема, дослідників цікавить, як мозок створює відчуття перебування всередині власного тіла та чому це відчуття іноді змінюється.
Подальші експерименти можуть поглибити знання про взаємозв'язок між сном, свідомістю, сенсорним сприйняттям і роботою нервової системи.
Таким чином, незвичайні переживання, які раніше часто пояснювали містичними явищами, стають предметом детального нейрофізіологічного дослідження.