Президент США Дональд Трамп заявив про суттєвий прогрес у переговорному процесі з Канадою щодо нової торговельної угоди. За словами американського лідера, після зустрічі з прем'єр-міністром Канади Марком Карні сторони наблизилися до фіналізації домовленостей, які мають стати вигідними для обох держав. Як повідомляє Bloomberg, Вашингтон та Оттава планують узгодити остаточні умови співпраці протягом найближчих тижнів.

Марк Карні підтвердив конструктивний характер проведених обговорень, зазначивши, що робота над ключовими положеннями угоди триває. Водночас прем'єр-міністр Канади наголосив, що його уряд не поспішатиме з підписанням документа, якщо запропоновані умови не відповідатимуть національним інтересам країни.

Поточний оптимізм у відносинах став результатом відновлення діалогу після серпневого періоду, коли переговори опинилися в глухому куті. Тоді основними точками напруги стали суперечки щодо американських мит на середні та важкі транспортні засоби, а також розбіжності навколо канадської мовної політики. Зокрема, Оттава висловлювала занепокоєння через спроби Вашингтона обмежити заходи з підтримки французької мови, хоча американська сторона заперечувала, що це питання було головною перешкодою.

На тлі попередньої торгової напруженості, що супроводжувалася забороною США на імпорт канадського алкоголю та мотоциклів, уряд Канади почав шукати альтернативні ринки збуту. Минулого тижня Марк Карні провів переговори з представниками Європейського Союзу в Монреалі, розглядаючи нові вектори економічної співпраці.

Президент України Володимир Зеленський закликав Сполучені Штати прискорити передачу 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot. Глава держави наголосив, що отримання цих боєприпасів саме взимку 2026-2027 років є критично важливим для захисту української інфраструктури.

Зеленський назвав «сильним» рішення Державного департаменту США, який раніше схвалив можливий продаж Україні 500 ракет до ЗРК Patriot на суму 2,1 мільярда доларів. Проте, за наявною інформацією, постачання може розпочатися лише за кілька років. Президент закликав американських партнерів знайти спосіб змінити графік, оскільки реальна потреба в захисті від російської балістики існує вже зараз.

За словами глави держави, російські війська посилили атаки на енергетичну систему України. Лише за останні два тижні жовтня було зафіксовано понад 30 ударів по об'єктах енергомережі, що свідчить про початок масштабної операції ворога проти життєзабезпечення українських міст, включаючи системи опалення, водопостачання та електропостачання.

Україна зверталася до США з проханням надати зимовий пакет підтримки, розрахований на постачання 100 перехоплювачів на місяць. Зеленський підкреслив, що 500 ракет дозволили б закрити небо над Україною в найближчі місяці, що є важливим фактором для зміцнення позицій держави та запобігання руйнуванням у громадах.

Президент зазначив, що у США та інших партнерів є достатні запаси PAC-3 на складах. Він запропонував схему, за якої ракети передаються Україні зараз, а арсенали партнерів поповнюються пізніше завдяки вже законтрактованому виробництву. Зеленський подякував адміністрації президента Дональда Трампа та Держдепартаменту за дозвіл на продаж, проте наголосив на необхідності ухвалення рішень, які гарантують захист життя безпосередньо під час загрози.

Ініціативу щодо імпічменту очолює республіканець Томас Массі, який вже вносив відповідну пропозицію у вересні. Очікується, що після виборів, коли частина депутатів отримає статус «кульгавих качок», підтримка цієї ідеї може зрости. Демократи, зокрема Хакім Джефріс, також відкрито заявляють про намір домагатися відставки Гегсета у разі отримання більшості в Палаті представників.

Критика на адресу Гегсета накопичувалася протягом тривалого часу. Законодавці незадоволені відсутністю комунікації з боку Пентагону щодо витрат на війну, яка вже коштувала США понад 47 мільярдів доларів та призвела до втрат серед особового складу. Також напругу викликали кадрові рішення міністра, зокрема звільнення генералів та адміралів без пояснень, а також суперечливі заяви щодо методів ведення бойових дій.

Сенатор-демократ Джек Рід підкреслив, що війна з Іраном негативно вплинула на фінансове благополуччя американців та призвела до зростання цін на пальне. Своєю чергою, республіканець Том Тілліс назвав свій голос за затвердження Гегсета на посаду «найбільшим жалем» у кар'єрі. Згідно з опитуванням Університету Квініпіак, діяльність міністра схвалюють лише 32% виборців, тоді як 57% висловлюють несхвалення.

Попри тиск, Піт Гегсет зберігає підтримку президента Дональда Трампа, який називає його «чудовим воїном» та найкращим фахівцем на цій посаді за багато років. У Білому домі очікують на атаки з боку Конгресу, проте зазначають, що це не впливає на роботу міністерства. Експерти зауважують, що навіть у разі ухвалення Палатою представників клопотання про імпічмент, його розгляд у Сенаті, ймовірно, не матиме успіху через необхідність підтримки двох третин голосів.

Українська сторона наголосила на катастрофічних екологічних наслідках російської агресії. Атаки на інфраструктуру, руйнування очисних споруд, забруднення водних ресурсів та ґрунтів, а також знищення природоохоронних територій створюють загрози, що виходять далеко за межі України. Від військових дій страждають узбережжя Чорного та Азовського морів, дельти Дніпра і Дунаю, а також водно-болотні угіддя міжнародного значення. Експерти зазначають, що наслідки такого забруднення для морських екосистем можуть відчуватися протягом багатьох років.

У своїй заяві делегація України підкреслила, що дії рф прямо суперечать міжнародному праву та підривають зусилля прибережних держав щодо виконання Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення. Київ закликав інші країни-учасниці Конвенції надати об'єктивну оцінку діям агресора та підтримати ініціативу щодо оцінювання шкоди, завданої морському середовищу війною.

Крім того, Україна ініціювала обговорення правових та процедурних механізмів, які дозволили б повністю припинити участь росії в роботі органів Конвенції. Це питання має бути опрацьоване іншими договірними сторонами найближчим часом.

Переговори прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба з володимиром путіним спричинили дискусії серед європейських політиків. Як повідомляє Politico, частина лідерів ЄС висловила занепокоєння, що подібні окремі контакти з москвою можуть послабити єдину позицію Європи та призвести до її розколу.

Зокрема, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відкрито заявила про свій скептицизм щодо таких ініціатив. Прем'єр Швеції Ульф Крістерссон підкреслив, що шлях до миру в Україні має базуватися на силі, а не на спробах умиротворення агресора. Окрім того, неназваний європейський посадовець зазначив, що для ефективної дипломатії варто використовувати вже існуючі формати співпраці, зокрема за участю Німеччини, Франції та Великої Британії, а не проводити самостійні переговори, які можуть підірвати єдність.

Натомість президент України Володимир Зеленський висловив підтримку діям норвезького та фінського лідерів. Він подякував їм за створення додаткового каналу комунікації, що дозволяє Європі безпосередньо транслювати свою позицію москві, не покладаючись виключно на посередництво США. Зеленський зауважив, що європейські країни й раніше підтримували контакти з рф через спецслужби та радників, проте нинішні переговори відрізняються прозорістю, попередніми обговореннями та чітко визначеними цілями.

Своєю чергою Йонас Гар Стьоре пояснив, що головним завданням розмови було донесення до путіна європейського бачення завершення війни. Він висловив побоювання, що під час контактів лише зі США російський лідер може не отримувати належних сигналів від європейської сторони. Водночас в Італії закликали до створення єдиного представництва Європи на мирних переговорах, наголошуючи на необхідності спільного мандата для переговорників.

Невідомі особи здійснюють розсилку повідомлень представникам дипломатичного корпусу та міжнародним партнерам України, видаючи себе за голову Служби зовнішньої розвідки Рустема Умєрова. Метою шахраїв є отримання відомостей про міжнародні контакти та переговорні процеси нашої держави.

Як повідомив Рустем Умєров у своєму Telegram-каналі, підозрілі звернення фіксують у різних країнах світу. Зловмисники намагаються вийти на зв'язок із представниками партнерських держав, щоб дізнатися деталі їхньої взаємодії з Україною. Активізація подібних дій збігається в часі з посиленням дипломатичних зусиль України на міжнародній арені.

Очільник СЗР закликав дипломатів та міжнародних партнерів до пильності. Він наголосив на необхідності утримуватися від передачі будь-якої інформації особам, які представляються його іменем, до моменту підтвердження їхньої особи. У разі отримання сумнівних повідомлень Умєров рекомендує не відповідати відправникам.

Для перевірки справжності контактів посадовець радить використовувати виключно офіційні дипломатичні канали, звертатися до відповідних державних відомств або представників українських дипломатичних установ. Наразі немає інформації про те, хто саме стоїть за цією розсилкою, а також чи вдалося зловмисникам отримати доступ до будь-яких конфіденційних даних.

Російські нафтопереробні підприємства у жовтні продемонстрували зростання обсягів виробництва дизельного пального. За даними видання Reuters, яке посилається на два джерела в галузі, це стало можливим після того, як уряд рф надав експортні квоти в межах домовленостей, укладених кремлем зі Сполученими Штатами.

Трейдери зазначають, що з 1 жовтня російська влада запровадила винятки з чинної заборони на експорт дизельного пального. Виділені квоти дозволили росії здійснювати постачання палива в рамках угоди, яку пов'язують із Дональдом Трампом.

Варто нагадати, що після запровадження заборони на експорт дизеля в серпні, російські нафтові компанії були змушені скоротити виробництво. Це було необхідно для забезпечення внутрішніх потреб країни та виконання міжурядових угод щодо постачання пального до країн Центральної Азії.

Згідно з галузевими даними, у першій половині жовтня виробництво дизельного пального в рф скорочувалося до 160 тисяч тонн на добу, порівняно з 175 тисячами тонн у вересні. Проте після затвердження нових експортних квот у середині місяця показники видобутку почали зростати, досягнувши рівня 180 тисяч тонн на добу.

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив про готовність нового пакета військової допомоги для України. За його словами, країна продовжуватиме надавати підтримку Києву стільки, скільки це буде потрібно. Таяні, який очолює правоцентристську партію "Вперед, Італіє", наголосив, що черговий пакет допомоги вже сформований і буде відправлений до України у найкоротші терміни.

Ця заява стала відповіддю на позицію віцепрем’єр-міністра та міністра транспорту Італії Маттео Сальвіні. Раніше Сальвіні виступив із закликом припинити надання економічної та військової допомоги Україні.

Варто зазначити, що позиція Сальвіні викликала критику всередині його власної партії. Зокрема, незадоволення висловлюють помірковані члени політичної сили, які не підтримують подальше зміщення партії вправо, а також ті, хто вважає, що організація має повернутися до своєї традиційної регіональної зосередженості на півночі Італії. Сальвіні очолив партію, відому раніше як "Північна ліга", у 2013 році, згодом змінивши її назву на "Ліга" для розширення електоральної підтримки по всій країні.

Прем'єр-міністр Молдови Васіле Тофан прибув до Києва з робочим візитом на чолі урядової делегації. Про це 26 жовтня повідомили в уряді Молдови. До складу делегації, що супроводжує главу уряду, увійшли віцепрем'єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Володимир Боля, міністр оборони Анатоліє Носатий та міністр енергетики Дорін Жунгієту.

Програма візиту передбачає низку зустрічей на найвищому рівні. Зокрема, Васіле Тофан проведе переговори з Прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Сторони планують обговорити питання зміцнення двосторонніх відносин, розвиток економічної та торговельної співпраці, а також теми регіональної безпеки та європейської інтеграції обох держав. Окрім того, заплановані зустрічі молдовського прем'єра з Президентом України Володимиром Зеленським та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Важливою частиною візиту стане участь Васіле Тофана та Сергія Корецького у Міжнародному економічному форумі в Києві, де обговорюватимуться інвестиційні можливості та розширення економічного партнерства. Прем'єр Молдови також планує провести дискусії з представниками бізнес-спільноти щодо розвитку торговельних відносин.

Окремим питанням порядку денного може стати енергетична співпраця. Раніше Васіле Тофан зазначав, що уряд Молдови розглядає можливість закупівлі газу в України. За словами прем'єра, Україна готова постачати ресурс за ринковими цінами, проте можливе зниження вартості у разі укладення довгострокових контрактів на постачання.

Згідно з результатами дослідження ZDF-Politbarometer, 63% німців підтримують збереження або посилення військової допомоги Україні з боку європейських держав. Зокрема, 30% респондентів виступають за збільшення обсягів підтримки, а 33% вважають нинішній рівень достатнім. Водночас 32% опитаних висловилися за скорочення постачань, а 5% не визначилися з відповіддю. Ці показники залишаються стабільними порівняно з опитуванням, проведеним на початку жовтня.

Дослідження виявило значні регіональні відмінності. У західних федеральних землях Німеччини 67% громадян підтримують продовження або нарощування допомоги, тоді як на сході країни цей показник значно нижчий: лише 22% виступають за збільшення, а 42% — за скорочення підтримки.

Позиції також різняться залежно від політичних уподобань. Найбільшу підтримку Україні демонструють виборці «Зелених» та блоку ХДС/ХСС. Натомість серед прихильників правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) 81% виступають за зменшення військової допомоги.

Щодо безпекових ризиків, 46% німців очікують, що росія може напасти на країни НАТО, зокрема Польщу або країни Балтії, тоді як 48% не поділяють таких побоювань. При цьому 79% респондентів скептично ставляться до намірів володимира путіна припинити війну, не вірячи в його готовність до тривалого перемир'я.

Окремо соціологи дослідили ставлення німців до позиції президента США Дональда Трампа. Більшість опитаних (57%) вважають, що він не підтримує жодну зі сторін конфлікту, 38% переконані, що він схиляється на бік росії, і лише 1% бачать у ньому прихильника України.

Наступний раунд переговорів за участю делегацій Сполучених Штатів, України та Росії може відбутися вже через кілька тижнів. За даними агентства Reuters, яке посилається на американського посадовця, розглядаються два можливі місця проведення зустрічі — Абу-Дабі або Швейцарія.

Головною метою майбутніх консультацій є підготовка ґрунту для проведення зустрічі на рівні лідерів держав. Водночас американський чиновник наголосив, що до досягнення цієї мети сторонам необхідно виконати ще значний обсяг роботи.

Президент України Володимир Зеленський 23 жовтня підтвердив досягнення домовленості щодо проведення тристоронньої зустрічі на рівні переговорних команд у першій половині листопада. Глава держави підкреслив готовність української сторони до діалогу в будь-який час, додавши, що подальший розвиток подій залежить від позиції російської сторони.

Раніше, 23 жовтня, у Кремлі також підтвердили плани щодо проведення переговорів у першій половині листопада, вказавши на Абу-Дабі як на одне з імовірних місць зустрічі.

Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти осіб та компаній, які сприяють виробництву російської балістики та постачають обладнання для військово-промислового комплексу РФ. Відповідні укази були оприлюднені 24 жовтня.

Перший пакет обмежень стосується 51 фізичної та 44 юридичних осіб, які забезпечують створення далекобійних засобів ураження, зокрема ракет «Іскандер», «Калібр», Х-101 та «Кинджал». До списку потрапили ключові підприємства, що постачають сировину та інструменти для російського ВПК. Серед них — «Інститут пластмас імені Г. С. Петрова», «Корпорація космічних систем спеціального призначення "Комета"», «ВітаРеактив», «Променерго», «Кіровський біохімічний завод» та «Всеросійський науково-дослідний інститут метрології ім. Д. І. Менделєєва».

Окремий блок санкцій спрямований проти 32 громадян РФ та 35 компаній, залучених до постачання електроніки, верстатів та компонентів для дронів. До переліку внесено компанії «Гагарінг», що спеціалізується на засобах зв'язку для FPV-дронів, постачальника іноземних електронних компонентів «Вірджин-ЕК» та верстатобудівне об'єднання «Прессмаш».

Також під обмеження потрапили підприємства промислової групи «РУСАЛ». За даними Офісу Президента, ці структури відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії авіацією, бронетехнікою та ракетами. Зокрема, за період з квітня 2024 року по березень 2025 року «Об'єднана компанія РУСАЛ Торговий дім» та «РУСАЛ Тайшетський алюмінієвий завод» імпортували оксид алюмінію на суму близько 150 мільйонів рублів для потреб оборонного сектору.

Радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що Україна продовжує ідентифікувати підприємства, залучені до виробництва зброї, та працює над поширенням цих санкцій на міжнародному рівні. Метою цих заходів є системне послаблення спроможностей російського ВПК.

Президент України Володимир Зеленський 23 жовтня повідомив, що в країні продовжують діяти технічні обмеження на використання супутникового зв'язку Starlink. Згідно з результатами перевірок, проведених як у цивільному секторі, так і поблизу лінії фронту, система стабільно працює лише при швидкості руху до 161 км/год.

Глава держави наголосив, що українська сторона вже володіє розумінням технічних механізмів, які дозволили б усунути ці ліміти та забезпечити повноцінну роботу зв'язку без обмежень. Наразі Київ очікує на відповідні кроки з боку компанії SpaceX та адміністрації Сполучених Штатів Америки.

За словами Зеленського, наявні обмеження створюють певні труднощі. Зокрема, станом на 23 жовтня українські сили все ще не мали можливості використовувати інтернет на високій швидкості для ефективного збиття російських ударних дронів або проведення операцій на середніх дистанціях. Президент висловив сподівання, що американські партнери та розробник системи сприятимуть вирішенню цього питання.